Як вчити дитину говорити

Як і коли дитина починає вчитися говорити?
Буквально з перших днів свого життя. І батькам не варто пускати цей процес на самоплив. Чим частіше вони стануть розмовляти з малюком, звертатися до нього, розповідати — звичайно, просто і зрозуміло — про все, що роблять з ним разом або що відбувається навколо, тим більш насиченим виявиться словниковий запас малюка. До того ж ми всі влаштовані так, що, коли чуємо слова, м’язи нашого мовного апарату рефлекторно скорочуються, ми як би нечутно повторюємо те, що нам говорять. Таким чином, слухаючи дорослих, малюк починає поступово напружувати голосові зв’язки, ворушити язиком, губами, тобто всі його мовні м’язи починають працювати.

дитина розмовляє

І незабаром щасливі батьки зможуть почути «агу-агу» …
Так, перші звуки дитина починає вимовляти в період «гуління». Вони утворюються за допомогою найбільш доступних малюкові органів артикуляційного апарату: губ і кореня язика. Саме ці звуки є основою для становлення членороздільної мови. Це зазвичай трапляється в 2-3 місяці: дитина проявляє свої голосові реакції, радуючи маму численними: «а-а-ау», «а-гу-гу», «а-ва-ва» і т.п.

При гармонійному розвитку через місяць-півтора звукові поєднання ускладнюються: з’являються нові, типу «гн-АГН», «ля-ля» і т.і. Дитина в процесі «гуління» як би грає зі своїм артикуляційним апаратом, по кілька разів повторює один й той же звук, прислухається, отримує при цьому задоволення. До речі, зверніть увагу, «гуліт» дитина тільки тоді, коли їй комфортно, коли її нічого не турбує: ні зовнішні, ні внутрішні фактори, тобто їй тепло, сухо, вона досить поспала, нагодована, нічого не болить…

розмовляти з малюком

І, звичайно, якщо поруч є вдячний і захоплений слухач. Так, якщо поряд знаходиться хтось з рідних і починає «розмовляти» з малюком, той із задоволенням слухає звуки і як би «підхоплює» їх. На тлі такого позитивного емоційного контакту він починає наслідувати дорослих, намагається урізноманітнити голос виразними інтонаціями.

Що слідує за «гулінням»?
Белькотіння. У 7-8 місяців діти вимовляють склади типу «ма-ма», «ба-ба», «дя-дя», «де-да» і т.д., співвідносячи їх з певними оточуючими людьми. Белькотіння відрізняється тим, що це не механічне відтворення складових поєднань, а співвідношення їх з певними особами, предметами, діями. «Ма-ма-ма …» — каже дитина, і це відноситься саме до мами.
Трохи пізніше белькотіння набуває ще й інтонаційне забарвлення: по «мові» малюка вже можна визначити, задоволений він чи ні. На цьому етапі важливо в спілкуванні з дитиною використовувати різні інтонації, модулювати голос, слухати музику, ритмічно рухатися разом з малюком.

Дуже важливо, щоб дитина вчасно проходила всі етапи розвитку мови. Адже «зовнішні» показники — відтворення малюком всіх цих «агу» і «гу-гу» — свідчать про те, що правильно формуються і мозкові центри, відповідальні за мову. Тому якщо ваша дитина надмірно мовчазна — це привід проконсультуватися з лікарями і перевірити її слух, артикуляційний апарат, мозкове кровопостачання та інші параметри, від яких залежить мовленнєвий розвиток.

А як розвивається мова після року?
Даний етап характеризується підвищеною увагою дитини до мови оточуючих, посилюється її мовна активність. Слова, що дитина вживає, багатозначні: одночасно одним і тим же поєднанням дитина позначає декілька понять: «бах» — впав, лежить, спіткнувся; «дай» — віддай, принеси, подай, «бібі» — йде, лежить, качається, машина, літак , велосипед.
На цьому етапі і далі важливо використовувати предметну діяльність: грати з дитиною, показувати, позначати назви іграшок та інших предметів. Важливо звертати увагу дитини на дії — «що робить?» — І відповідати, використовуючи дієслова: варто, йде, летить, повзе і т.д.
У віці 14-18 місяців йде найбільш інтенсивний розвиток мовних зон в корі головного мозку. Обсяг слів розширюється, поступово переходячи в нормальну «дорослу» мову.
Часто батьки спеціально підраховують, скільки слів говорить їхній малюк. Вони мають рацію?

В якійсь мірі так. Це теж один з показників норми або відхилення від неї. До півтора років в нормі словниковий запас дитини — 10-15 слів, до кінця другого року — приблизно 30, до трьох років — словник досягає ста слів. Після півтора років спостерігається зростання активного словника, з’являються перші речення, що складаються з аморфних слів-коренів: мама, на бі-бі, баба, дай пату (лопату)…

Не всі діти відразу опановують правильну промовоу: одні засвоюють її раніше, інші пізніше. Це пояснюється тим, що чим простіше по звучанню й структурі слова, тим вони легше запам’ятовуються. Саме тому в спілкуванні з малюком слід вживати спочатку більш прості слова, наочно їх демонструючи в ігрових ситуаціях, при читанні дитячих книжок з малюнками, приділяти увагу розумінню дитиною сенсу слів — і тільки після засвоєння цих понять поступово ускладнювати слова і за значенням, і по складовій структурі.

А до якого моменту дитина повинна заговорити «по-дорослому»?
До трьох років практично закінчується анатомічне дозрівання мовних областей мозку. Дитина опановує головні граматичні формам рідної мови, накопичує певний лексичний запас. Тому якщо в 2,5-3 роки дитина спілкується тільки за допомогою белькотіння: «око» (вікно), «дев» (двері), « ути »(руки),«да тіна» (дай машину), — треба звернутися за консультацією до логопеда і організувати корекційні заняття. Залишати без спеціальної допомоги таку дитину не можна, інакше буде упущений найсприятливіший період у мовленнєвому розвитку.

Однак є кілька моментів, турбуватися про які можна не поспішати: це не дуже чітке артикулювання, відсутність ясних шиплячих та звуку «р», перестановка складів в складних і довгих словах (на зразок «кошолад-ка»), скорочення або підміна складних звукосполучень. Артикуляційний апарат повинен остаточно «встати» до шкільного віку.

Після трьох років основна увага батьків повинна бути спрямована на розвиток словникового запасу дитини, вміння грамотно будувати розповідь, висловлювати свої думки і почуття.
Які заняття допоможуть батькам розвинути мову малюка?

Побільше розмовляйте з дитиною, читайте книжки, вивчайте вірші, лічилки, скоромовки. З перших місяців можна грати в гімнастику артикуляції, а коли малюк освоїв белькотіння — в ігри на звуконаслідування. Також важливі пальчикові ігри і все, що пов’язано з розвитком дрібної моторики: перебирайте горошини, гудзики, горішки, крупу, малюйте, ліпіть з тіста і піску. І ще — намагайтеся не розмовляти «замість» дитинии, особливо після 14-16 місяців: поставили запитання — дочекайтесь відповіді, нехай вона буде навіть невиразною «бу», але буде обов’язково.

Ігри на звуконаслідування
Підкидайте малюка на колінах
і співайте пісеньку:
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп,
На конику скок, скок.
Гоп-чук, чук-чук-чук,
Кращий хлопчик, дівчур:
I волики напасе,
I водички принесе.

А ця гра для хлопчаків, що обожнюють машинки і всяку техніку:
На машині їхали — Бі-бі-бі.
До річки доїхали — Бі-бі-бі.
А на річці пароплав — у-у-у.
До гори нас довезе — у-у-у.
На горі стоїть літак — вж-вж-вж.
Відправляється в політ — вж-вж-вж.
Приземлилися, приземлилися І на поїзд припустилися — чух чух-чух-чух-! Ууууууу!

Артикуляційна гімнастика
Гімнастикою можна займатися буквально з першого місяця життя немовля. Яскраво показуйте рух губ, щік, мови, коли малюк готовий підхопити гру. Якщо ви займаєтеся з дитиною трішки старше, вигадайте сюжет, який зробить гімнастику привабливою для нього.
• Надути щоки, здути щоки, як ніби кулька.
• облизав губи по колу, дотягнутися з силою язиком до носа, щік, підборіддя (уявіть, що ви забруднилися в варення),
• Широко відкрити рот (жарко), закрити рот (холодно).
• Облизати тарілку, як це робить кицька.
• Відкрити рот, побарабанить язиком по верхніх зубах (немов барабанщик).
• Пограти в слоненя: витягнути вперед губи трубочкою, «зробити хобот», «набирати їм воду», злегка прицмокуючи.
• Перекочуються горішки: з закритим ротом кінчик язика по черзі з напругою упирається в щоки, на щоках утворюються тверді кульки-«горішки».
• Пограти в конячку: поцокали язиком, потім пофиркати (можна при цьому грати з іграшковою конячкою).
• Зробити парканчик: посміхнутися з напругою, оголивши зуби. Зробити чашечку: висунути язик, надати йому форму чашечки.
• Загорнути язик нагору, немов ви звертаєте млинчик, притиснути його верхніми зубами.
• Почистити зуби язичком (провести язиком по верхніх, потім по нижніх зубах).
• Пограти в паровозик: погудіть, «у-у», губи трубочкою (можете показувати при цьому намальований або іграшковий паровозик).
• Показати, як гуде пароплав: відкривши рот, тягнемо звук «и-и-и».
• Показати дитині годинник з маятником, нехай малюк зобразить, як він працює, точно так само посувайте язиком: вправо-вліво, в куточки рота.


Авг 10, 2013 | Розділ: Корисне | Коментарі: 1 коментар

1 коментар до “Як вчити дитину говорити”


  1. Людмила:

    Гарна стаття, хотілося б більше знати про дитину яка мало розмовляє в 3роки


Залишити коментар


Порадитися зі спеціалістом

порада спецiалiста


Коментарі відвідувачів


Наш партнер





bottom