Виховання дитини — хто кого

На світ з’явився маленький чоловічок, смішний попискуючий конвертик зі стрічкою в обхват. Він спить, їсть і пізнає світ. А батьки його ростять і виховують. Чи так все просто? Дитина — чистий аркуш, на якому можна записати все — і хороше, і погане? Чи ні, все зовсім не так — людина приходить у наш світ зі своїми задатками, уподобаннями, характером, нарешті?

виховання дитини

Сюжет перший. Ірочка. Коли мама Іринки була нею вагітна, то вела докладний щоденник всього, що відбувалося — що вона їсть, що дивиться, які книги читає. Все записувалося охайно, дрібним бісерним почерком в зошиті з щільною обкладинкою. Мама Іринки була дуже, дуже організованою жінкою. І в цьому ж зошиті був план, розписаний буквально по днях — мама збиралася зробити з Ірочки генія. І чомусь саме в фізиці. Може, часи такі були — як ніяк сімдесяті роки, супутники, ядерна реакція, транзистори та синхрофазотрон. Коли Ірочка народилася, світ навколо був готовий виховувати її, як потрібно — бабусі зі знанням іноземних мов, дідусі з володінням всіма музичними інструментами, тато — кандидат безлічі наук і мама — як ми вже сказали, дуже, дуже організована жінка. Ірочка пішла в суперспеціалізовану школу вже практично вільно кажучи на трьох мовах — рідною, англійською та французькою. У школі з підготовчого класу всі знали, що у Ірочки буде золота медаль, бо таку розумницю ще пошукати. Ірочка вигравала всі предметні олімпіади практично з усіх предметів. Ірочка брала участь у всіх конкурсах і змаганнях, Ірочка … Після школи вона поступила до найкращого ВНЗ країни. Після інституту, через три роки, захистила кандидатську (по фізиці, а як же ще?). В двадцять вісім стала доктором наук. У тридцять Ірочка кинула роботу, вийшла заміж, народила близнюків, закінчила курси і стала собачим перукарем. Да-да, доктор фізичних наук Ірина Василівна тепер стриже пуделів. І вона щаслива.

Сюжет другий. Настя. Настю вдочирили, коли їй було п’ять років. Її маму — алкоголічку і наркоманку — давно позбавили батьківських прав, а з батьком справа була зовсім в тумані. У Насті були ще братики й сестрички, вона була молодшою. Але чомусь всі її братики й сестрички розбрелися по закладам пенітенціарної системи. Настині прийомні батьки виявилися людьми хорошими, але бідними і не дуже освіченими. Вони не могли дати дитині того виховання й освіти, яке, можливо, хотіли б. І тому Настя взяла його сама — з книжок, з болісних розпитувань викладачів, які схилялися перед її спрагою до знань. Вона не просто гризла граніт науки — вона засвоювала кожну його крихту. Вона поступила, захистилася — і пішла в банківську справу. Тепер вона — одна з найуспішніших бізнес-вумен.

Який зв’язок між вихованням дітей і історіями двох жінок? У кожної з них був свій стартовий майданчик, свій зліт і своє приземлення. Свій розвиток і усвідомлення себе. І це важливо.

виховання малят

Що таке виховання? Як батьки виховують дитину? Виховання покликане сформувати людину або навчити правилам життя в соціумі? Якщо ми визнаємо у своїй дитині особистість, чи маємо ми право нав’язувати їй своє бачення її майбутнього? Вселяти їй наші страхи, наші надії, наші забобони і називати це вихованням?

Ми піклуємося про дітей ще до їх народження. Ми плануємо, ми розраховуємо — і ліпимо з дитини те, чим хотіли колись стати самі. Ми праві? Чи ні? Ось ви, приємна леді, яка читає ці рядки, ви стали саме тим, кого з вас ліпили ваші батьки? Що вам дорожче — досягнення «для когось» або вистраждані «свої» перемоги?

Є у дитини право на помилку? На зламану ногу, на незаплановану вагітність, на ВНЗ, який вона «точно кине», на не ту дівчинку і негідника хлопчика, на ідіотську роботу і дурний ремонт в квартирі? Так, помилки ранять. Іноді навіть смертельно. Але, не допустивши чадо на шлях промахів і розчарувань — чи є у вас впевненість, що ви виховуєте особистість?

Немає ніякого зв’язку між здібностями людини і його майбутнім. Немає ніякого зв’язку між вихованням і щастям. Це — факт. Озирніться навколо, що ви побачите, які історії помітите?


Мар 04, 2013 | Розділ: Виховання | Коментарі: 1 коментар

1 коментар до “Виховання дитини — хто кого”


  1. Олена:

    Думаю потрібно не піддаватися на провокації, головне не йти на повідку, або дути трішки хитрішою. Наприклад моєму сину не подобалося читати, я почала виписувати йому дитячий журнал Пізнайко, ситуація змінилася. Досить хороший журнал до речі, багато веселих і цікавих ігор та завдань на розвиток логіки у дитини, і почитати є що, ще й у кожному випуску нова настільна гра, завжди граємо в неї всією родиною, також подобається що журнал виходить українською мовою!
    Раджу!


Залишити коментар


Порадитися зі спеціалістом

порада спецiалiста


Коментарі відвідувачів


Наш партнер





bottom