Які фрази не слід казати дитині

Яких слів не можна говорити дітям у віці 1,5-3 роки і 3-6 років, щоб не змінити ставлення малюка до себе.
Виховуючи дитину, треба знати, що ні в якому разі не можна говорити дитині, адже деякі слова, сказані ненароком в моменти гніву, можуть в подальшому мати негативні наслідки – змінять ставлення дитини до батьків або до себе самого. У цій статті ви знайдете інформацію про те, які фрази не слід казати дітям.

Для дітей від 1,5 до 3-х років

Приклад: «Ти це виконаєш, тому що я так сказала!» або «Мало чого ти не хочеш!»
Саме у віці від 1,5 до 3-х років дитина починає осмислювати себе як індивідуальність, тому часто відмовляється і не хоче робити те, про що її просять. Дитина не повинна відчувати себе рабом і пасивно підкорятися наказу, поговоріть з нею і поясніть, навіщо робити те, про що її попросили батьки. Забудьте про вищезазначені фрази, реагуйте на вибрики дитини м’яко і з розумінням. Ви для дитини виступаєте прикладом, тому якщо використовувати аргументи у різних проханнях до дитини, то так само вона навчиться розмовляти з іншими.
Не слід також казати дитині фрази типу: «Не будеш слухатися, я віддам тебе он тій тітці».
Малюк дійсно вірить словам батьків і тому ця погроза буде мати зворотній ефект – дитина стане боятися вас і засумнівається, чи люблять його мама чи тато. Такі ситуації часто стають причиною виникнення комплексу неповноцінності у дитини, який може заважати йому протягом всього життя.
Треба не лякати дитину, а розказати їй, які позитивні наслідки можуть бути від слухняності та виконаних справ: «якщо будеш слухатися, станеш розумним», «якщо доїш кашу, станеш сильним», «якщо вчасно ляжеш спати, виростеш великим і красивим» тощо.

Для дітей від 3-х до 6-ти років

У віці 3-6-ти років діти дуже вразливі, тому не треба казати таких фраз типу: «У мами\тата від твоїх криків розболілася голова \ заболіло серце тощо», «Якщо все не з’їси – мама\тато помре».
Саме в цьому віці дитина починає проводити зв’язок між словом і ділом, а згодом і наслідками. І якщо випадково вийде, що хтось з батьків захворіє після того, як дитина буде неслухняною, всю провину вона візьме на себе і буде дуже мучитися і корити себе. Дитина може замкнутися в собі, буде боятися зробити, сказати або навіть подумати щось неправильно.
З дитиною треба розмовляти, аргументувати свої прохання. Наприклад, «кричати не можна, бо це заважатиме сусідам, які бажають відпочити», «крики можуть розбудити немовля, потурбувати стареньких бабусь і дідусь» тощо. Батьки повинні знайти правильні слова, спрямовані на допомогу дитині, щоб вона навчилась «володіти» собою, не боялася своїх вчинків і думок. В такому разі малюк навчиться діяти осмислено, а не через страх перед наслідками, що він поганий і може нашкодити здоров’ю рідних людей.

Не слід також казати: «Щоб ти провалився!», «Щезни! Геть з моїх очей!», «І щоб я тебе не бачила і не чула!»
У п’яти-шести-річному віці дитина вже знає, що таке смерть, тому у неї з’являється страх смерті. Вона розуміє, що якщо людина помирає, то її «не бачать і не чують», її ховають у землю, тобто погроза «провалитися» прямо означає «потрапити під землю». Малюк може подумати, що батьки його більше не люблять і бажають смерті.
Дитині, яка сильно розшумілася, треба запропонувати інше заняття, зацікавити її чимось новим, більш спокійним. Малюк повинен навчитися «перемикатися» на щось інше та стримувати свої емоції. У дорослому житті це йому дуже знадобиться, адже не завжди виходить все так, як нам хочеться і треба вміти оволодівати собою.
Як ви вже зрозуміли, вищезазначені фрази є «класичними» і їх доволі часто використовують батьки, щоб вгамувати своїх неслухняних дітей. Тож, аби виховати психічно здорову, розвинену дитину, яка зможе керувати власними емоціями і вчинками, треба стежити в першу чергу за собою — за тим, що говориш та думаєш.

Порадитися зі спеціалістом

порада спецiалiста


Коментарі відвідувачів


Наш партнер





bottom