1_Ранній розвиток

Виховання дітей – ризикована справа. Адже у випадку удачі остання досягнута ціною великої праці і турботи, у випадку ж невдачі горе не порівняти ні з яким іншим.
ДЕМОКРИТ

Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
Оскар УАЙЛЬД

Хочете, щоб ваша дитина виросла здоровою, розумною та пристосованою для цього важкого життя? Думаємо, що так. А чи знаєте ви, що чим раніше почати працювати над дитиною , тим більших проблем ви зможете уникнути у майбутньому? Принцип тут простий та перевірений тисячоліттями – чим раніше почнете працювати над дитиною, тим легше їй буде у майбутньому. Те, що дається легко у маленькому віці, все важче і важче дається з роками пізніше. І різниця в зусиллях грандіозна, оскільки деякі речі, «загублені» в ранньому дитинстві, навіть вже неможна виправити потім.

Це, так мовити, програма-мінімум. Сучасним розвитком дітей можна досягнути набагато більшого. Ви хочете, щоб ваша дитина стала відомим вченим, вдалим бізнесменом, піднімав країну? Принцип той самий – починати необхідно з дитинства, і чим раніше, тим краще. І ваша дитина буде видатною людиною, талантом, а, можливо, навіть і світовим генієм. Це зовсім не казки, а перевірені факти як вітчизняними вченими, так і вченими зі світовими іменами.

Якщо зібрати у одній книзі всі питання, які хвилюють молодих батьків, вийде том, що не поступиться за своїми об’ємами жодному виданню Вікіпедії. А в ньому, як відомо, п’ять тисяч сторінок. І всі вони постійно знаходяться у думках бідолашних батьків! Як не зійти з колії, намагаючись розібратися з усіма проблемами одразу?

З народженням дитини в дім приходить не тільки радість, а й безліч турбот. Настає активний період для обох батьків – перед ними постає відповідальне завдання турбуватися про нову людину, присвячувати їй увесь час та сили, допомагати відкривати світ… Здається, ще далеко до початкової школи та наповненого бурями та підводними каменями підліткового віку, проте, як вважають і мами, і спеціалісти з дитячої психології, думати про майбутнє дитини необхідно починати з перших днів життя малюка.

З моменту народження необхідно постійно і дуже уважно слідкувати за здоров’ям та поведінкою дитини: правильне харчування, сон, гімнастика. Часом відповідь на певне запитання має бути знайдена терміново.

Але важливим є не лише здоров’я. В якийсь момент можна легко увійти в оману, що сили батьківської любові та уваги достатньо, щоб виростити ідеальну дитину. Але будь-які полярності, як відомо, шкідливі, а самостійно розробити гармонійних підхід не так вже й просто. Полярностей же дуже багато: дозволяти малюку до певного проміжку часу роботи усе, що йому заманеться; або ж навпаки з пелюшок привчати до літер та складів, щоб до п’яти років дитина вільно могла самостійно читати твори класиків світової літератури; з дитинства занурювати дитину у світ спорту, виховуючи в здоровому тілі здоровий дух… Не перебільшити та органічно привити дитині необхідні навички допоможуть розроблені педіатрами та психологами методики. У чомусь вони перетинаються між собою, у чомусь – категорично не сходяться. На вершині кожної з них щось своє: здоров’я, читання, дрібна моторика. Обираючи ту чи іншу методику, варто пам’ятати, що застосовувати по відношенню до дитини жорстокі вимоги, щонайменше, неправильно. У кожного малюка свій темп розвитку і пізнавання світу. У будь-якому випадку необхідно запастися терпінням, силою духу та підручними матеріалами.

Сучасна людина – це людина, яка вміє читати та рахувати. Письмо, читання, лічба – це основа сучасної цивілізації, необхідність для кожної людини. Також сюди можна віднести комп’ютерну грамотність. Як ви вже зрозуміли, засвоювати ці навички краще з раннього дитинства. Способи їх засвоєння ті самі – це стимули, коли дитина з раннього дитинства оточена книжками, картинками з буквами та цифрами, і заняття – поєднане читання цих книжок, розглядання усіх надписів, що зустрічаються, літер та цифр, підрахунок усього, починаючи від пальчиків і закінчуючи батарейками з розібраної іграшкової машинки. Починати засвоювати лічбу можна вже з шести місяців. До трьох років діти вже читають, рахують і навіть друкують свої твори на машинці або комп’ютері. А в три роки читати вчать навіть у найзвичайнісіньких дитячих садочках!

Діти дуже вразливі до навчання, і тому при правильному підході можна дуже рано зрозуміти, до чого більше здібна дитина – до фізичної активності, спілкування чи творчості.

Звичайно ж, інтерес до книжки неможливо привити дитині лише за допомогою кубиків чи певних таблиці. Дитячі видання – з яскравими ілюстраціями, простими та цікавими віршиками, здатні витримати активний інтерес малюка – невід’ємний арсенал батьків, бажаючих розвивати у своїх дітей любов до читання. На щастя, існують книжки, які не тільки поєднують зрозумілі та яскраві картинки з загадками та казками, але й створені на основі екологічно чистих матеріалів. Перевтілення читання у веселу гру з пазлами або картонними вставками, а то й у «літературне купання», відразу привертає увагу до процесу.

Однак формування світогляду і особистісних якостей все одно визначається у більшій мірі не тим, як рано дитина навчиться читати і рахувати, а тим середовищем, у якому знаходиться малюк. Щоб не зустрітися з негативними наслідками – емоційною нестабільністю або недовірою – батькам важливо контролювати всі сторони взаємодії з дітьми.

Як пояснити малюку, що можна, а що ні, не пробуджуючи образу та добиваючись своєї цілі? Як реагувати на сльози та замкненість, як, нарешті, розповідати про те, що самі дорослі ледь уявляють?

Крім не підйомних праць про дитячу психологію є багато книг, у яких батьки можуть знайти відповіді на головне запитання: як зрозуміти свого малюка?

Дітям властиво ставити дорослих у неприємні тупикові ситуації, й іноді їх винахідливість просто вражає. Знайти правильну та зрозумілу відповідь інколи не так вже й просто. Потрібно подивитися на світ очима дитини – і і віднайти іншу логіку, яка значно відрізняється від дорослої, та нові закони реальності.

Літератури, здатної допомогти батькам зорієнтуватися у дитячому світі, дуже багато. Якщо ви чекаєте на поповнення у родині або навколо вас вже повзає, а можливо й бігає, карапуз – готуйтеся звільняти місце на поличках!

Звичайно, дехто може подумати, наприклад, що необхідно терміново саджати однорічну дитину за парту, як у школі, намагаючись «вбити» дитині у голову знання. І після цього, отримав у дитини безліч істерик та повне небажання вчитися чому-небудь далі, починають кричати, що ранній розвиток – це шкідливо і непотрібно віднімати у малечі дитинство. Критика раннього розвитку відбувається від двох речей.

По-перше, це нерозуміння головної ідеї раннього розвитку: все має бути безпосередньо, без нав’язування. Ніякого знущання та насильства! Дитина робить тільки те, що сама хоче, те, що їй цікаво. А наше завдання – розширити її інтереси, запропонувавши дитині безліч цікавих речей та занять. І вловити момент, коли малечі цікаве певне заняття. Але про це трохи пізніше.

По-друге, «традиційні» спеціалісти займаються чорним піаром. Адже прірва бюрократів, педагогів, репетиторів, психологів та інших паразитують на дитячих проблемах, на тому, що штучно розтягуються терміни навчання, по сто разів повторюється одне й те саме, друкується маса непотрібних підручників, існують дитячі хвороби і психічні проблеми. Всі вони залишаться без роботи, якщо усюди будуть здорові та здібні діти.
З іншого боку, для того, щоб зацікавити здібну дитину, необхідно постійно власноруч прикладати зусилля та вдосконалюватися. Таку дитину вже не посадиш за парту і не скажеш який об’єм необхідно засвоїти чи то вивчити.

При цьому є дійсно гарні вчителі, котрим цікаво займатися з розвинутими дітьми, і які виростили безліч талантів. А насправді – це весело та цікаво.

Є ще такі заперечення, що всьому свій час. Тобто, для чого дитині вчитися читати і рахувати, якщо все одно її вчитимуть цьому у школі? Наша відповідь буде такою: для того, що розвити дитячий мозок, навички та здібності. Читання та лічба – це не ціль, а засіб. Для чого тоді дитині читати багато книжок до школи? Щоб зіпсувати малечі зір? А ви бачили, чим діти займаються до навчання у школі? Просто помирають від нудьги, блукають вулицями, і так же точно псують зір перед телевізорами, комп’ютерами, планшета, телефонами та іншими гаджетами. При цьому зовсім не обов’язково, що по ним показують гарні та вічні речі, які знадобляться у подальшому житті. Навіть дуже навпаки.
Ви вже не перший місяць сидите з дитиною вдома. Сірі однотонні стіни, набридлі та закинуті іграшки. Дитина потребую зацікавленості та занять і від нудьги вщент розносить всі речі та предмети у господарстві, які зустрічає на своєму шляху. Або у гіршому випадку просто взагалі нічого не робить. У вас від нудьги починає зносити дах…. Впізнаєте себе?

Зараз давайте спробуємо малювати – фарбами, фломастерами, різнокольоровою крейдою. Потім вирізати те, що намалювали (або зробити вирізки з газет чи журналів) і приклеювати. Збирати різноманітні поробки з паперу, ліпити. Розглядати та читати дитячі журнали і просто журнали, у яких є картинки. Збирати лего-будівлі з дитячого конструктора, грати у футбол, волейбол, баскетбол, теніс тощо. Дитина має зацікавитися і задавати батькам різноманітні питання, які її хвилюють.

Загалом, тут стане набагато цікавіше не тільки дітям, а й їх батькам. При цьому, вже з двох років можна буде просто задавати напрям, а далі дитина буде вести сама, або навіть займатися самостійно.

Отже, ви почали займатися з дитиною. І тепер, мабуть, очікуєте, що завтра вона, як у школі, після заняття повторить вам вже пройдене? Ні. Не варто на це навіть сподіватися. Це неправильно.

Як ви вже знаєте, головне – це формування мозку. Тому результати проявляться через роки та десятки літ, коли ваша дитина виросте і стане успішною у житті. І про це потрібно завжди пам’ятати, а не мріяти про те, що те, що ви сьогодні показали дитині букву, а завтра він вам її назве.
Але не все так печально. Є ще багато речей, котрими ваша дитина вразить значно раніше. Ідея та сама – речі, показані декілька місяців назад, відкладаються у дитини і вона несподівано зможе це показати.

Інтерес у дитини з’являється «блискавками». Спочатку ви їй потрошку щось показуєте, дитина ігнорує це, але все одно бачить. Потім починає потроху цікавитися. А далі –виконує сама. І все це відбувається не за день і не за тиждень. У віці від року до трьох – рахунок іде на місяці та роки.

Дуже важливо при цьому розуміти дитину і ловити момент. Ви, напевно, знаєте, що дитину у такому віці заставити щось робити, а тим більше нав’язати щось своє, практично неможливо. Не вийде так, що, наприклад, за розкладом дня прийшов час для букв і ви відриваєте дитину від того, що вона займається, і починаєте заставляти її звернути увагу на літери. Тому потрібно бути уважними і підбирати час. Якщо дитина бігає і стрибає, то тут необхідно «підкинути» їй м’ячик, бадмінтон, велосипед, перекладину… Якщо бажає погратися, то тут за настроєм можна запропонувати конструктор, малювання, ліплення. А в рідкісні момент зосередження, наприклад, на горщику, перед сном або під час їжі – можна показувати букви та картинки. Забудьте про розпорядок дня. Все визначається інтересами дитини.

І звичайно ж, все це необхідно зробити щоденною основою. Якщо дитина звернула увагу на букву, цифру або картинку, необхідно відразу ж пояснювати, що це таке, або запитувати малечу, що вона сама бачить. І не страшно, якщо спочатку відповідь не буде чіткою – саме так дитина вчиться говорити та думати. Так само й в іншому необхідно підтримувати пориви дитини, і в іграх, і у фізичній активності, і коли дитина намагається допомагати по господарству.

Може здатися, що ранній розвиток – це важкі та дорогі методики, що потребують багато часу для освоєння та застосування. І що опрацювати цю літературу – довго.

Дійсно, всі ці книжки читати довго. І краще їх прочитати до народження дитини. А якщо не встигли – то основні ідеї викладено у цій статті. Успіхів!

Порадитися зі спеціалістом

порада спецiалiста


Коментарі відвідувачів


Наш партнер





bottom